UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Софія Пасічник: Із року в рік всі вересні безжальні… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Майстер Слова, 22.11.2022 - 23:14
 Доброго вечора, Шановна Пані. Містична лірика то особливий стиль. Не кожен зможе осягнути той захований там зміст. Як Майстер Слів, сказати можу, що філософія душі то є особливий стан. І він тут виражений через розтрачене задарма зле кохання. Як Чоловік, сказати можу, що картами не здобудеш ти його бажання. Наш світ повний всяких різних для себе тільки значущих створінь. Бережіть своє зізнання. Як Читач, сказати можу, читав я декілька разів, але все ж я Вас по своєму зрозумів. Гарний твір. Складний. Оцінку надаю за проханням від Вас. Вона є суб'єктивна і ніяк не має впливати на творчість Вашої душі. Мені сподобалось. Дякую. Найсильніші слова: "Здобудеш щось - розтратиш водночас". Майстер слова.
Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 22.11.2022 - 23:40
Доброго вечора, певно, не менш шановному чоловікові)) - не лише від "містичної" пані (панянки, насправді), але й тепер уже і від досить спокійно-мудрої (хочеться вірити, що так буде завжди).  Чесно кажучи, найменше що я зараз хочу - це про щось [там> згадувати й аналізувати, думати. Не у тому стані я зараз. Напишу тільки як/у відповідь те, що нічого я не розтрачала, нічого "злого" не було і нічого я здобувати не хотіла і не хочу, і не збираюся (а картами і справді не здобудеш, навіть якби хотів/хотіла, зате зрозумієш щось для себе).)) і нікому ні у чому не зізнавалася. Про створіння не зовсім зрозуміла.. Дякую за Ваші оглядини  Затишного, теплого Вам, СВІТЛОГО вечора. А "втрат немає" - є тільки здобуття. Як не себе, то... Чи через здобуття, чи через трансформації - неважливо..(Ох, мабуть, коментарі, які посипалися останнім часом - опосередкований натяк на те, що пора б мені уже про щось та й написати.. )
Майстер Слова відповів на коментар Софія Пасічник, 22.11.2022 - 23:50
Все просто, кожен пише те, що відчуває, бо не можливо розуміти те чого ти не відчув. Кохання зле, бо робить чимось вересень жорстоким. Створіння - це люди егоїсти. Кожен твір чогось нас так і повчає, інакше навіщо він існує. А без втрат і здобуття не зважиш ніяк й ніколи. Ви маєте розуміти, що кожен бачить Ваш твір, не так як бачите його Ви. Той сенс що він несе від Вашого розуміння і до того сенсу що дійде до мене він подолає шлях трансформації під мою реальність, яка зовсім не така як Ваша. Проблема парадигми. Я розумію це так. З нами обома не згоден. У вас є моя суб'єктивна думка. Вона не значить нічого. Але мудрість, що несете Ви. Мені може знадобитись. Тому читаю я, оці рядки. Дякую.
Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 23.11.2022 - 00:01
Той вірш був просякнутий надією загальною, обширною, глобальною, абстрактною, та і "вплела" у нього я багато що за тривалий період часу.. Наприклад, багато карт.)) Зрештою, вогник надії завжди зі мною. От його я і [з>бережу. Тільки надії напевно такої, яка не зрозуміла егоїстичним створінням)) Ну й навіщо (і не треба) - він (вогник) при мені, у мені, от і добре. Я все собі при собі своє маю те, що треба..) Можу поділитися, якщо хтось захоче. Але просто так не роздаю його явно. І то не стосується кохання - це щось вище і більше.. Внутрішнє світло, яке палає і зігріває)) (може то перебої зі світлом і запалені тоді свічки з ліхтариком так мене трансформували, ахахах)  Про мудрість - дякую Вам. Добре, що комусь ще несу світло, і що його радо приймають, та й що помічають/зауважують [його> взагалі)) А про "З нами обома не згоден" щось я не второпала, ох.. przepraszam 
Майстер Слова відповів на коментар Софія Пасічник, 23.11.2022 - 00:30
То все ж таки, той вогник, то є Ваша сила. Яка не дивлячись ні на що і ні на кого, все ж таки не згасне. А силу цю Ви як перевіряєте? І звідки все, що знаєте ви знаєте? Хіба цього не вчить те зле кохання, або ті ж люди, які говорячи мовчать? Ви знаєте свій шлях. Спочатку жорстокий вересень, але прекрасний, в кінці жовтень і все у серці свято. Але ж той час, тих 30 днів жорстокості, вони хіба не випробовували дух і розум який врятувала лиш надія. Я бачу так. Це вже як справжній філософський дебат. Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 23.11.2022 - 00:41
Та добре, що Ви написали - трохи стряхнули "попіл" із мого поетичного поприща))) У мене насправді нічого "злого" немає, Слава Богу, та й 30 днів - то не всі 30-ть)). Я досить щаслива людина (тьху-тьху). Просто часом це треба [щоразу> у собі розкривати.. знову й знов.Так, вогники - то сила (і всякі, особливо у наш час))) Ну і так, - ще є гарт і трансформації, "завдяки" ньому. Звідти і спокій внутрішній. Майстер Слова відповів на коментар Софія Пасічник, 23.11.2022 - 00:44
Злого не у Вас, а в тому що несуть деякі люди.Я так само, не відаю не знаю ніякого нещастя, але слова, чомусь, вони такі. Несуть в собі одні жалі. Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 23.11.2022 - 00:53
То добре, що не відаєте і не знаєте!))Та я і мала на увазі, що нічого ніхто "злого" не ніс мені. На щастя і Слава Богу. А якби теоретично-гіпотетично й несли - то собі би понесли, і жалкували би точно.  Про жалі - згадалася пісня Джамали "Жалі". Але вона "підсумкова" ("резюмуюча"), хоча і доволі життєствердна, і у мене до неї немає настрою)) ("печалька" там у ній трохи) Але може Вам відповідна.. Майстер Слова відповів на коментар Софія Пасічник, 23.11.2022 - 00:57
Ця пісня про надію. Я скоріше філософ, чим, той хто несе надію. 
Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 23.11.2022 - 01:18
А, то Ви вже її чули?)Не Прометей? Я завжди рада теплим душевним "філософствуванням") Майстер Слова відповів на коментар Софія Пасічник, 23.11.2022 - 01:27
Дякую) Я в основному, пишу музику та пісні, мої вірші та інші твори, це скоріше, ефект від того, що називається відлунням. Тому, я уважно слідкую, за усіма творами, сучасників. Щоб розуміти про що, в людей говорить душа.Вам пораджу послухати пісню "Назви моє ім'я", або якщо Пивоваров то "Ой на горі". Останні роботи. Софія Пасічник відповів на коментар Майстер Слова, 23.11.2022 - 01:28
 Молодець!.Першу - не чула/не слухала (зараз увімкну), другу - знаю. Дякую В Артема взагалі купу робіт класних, особливо тих, які увійшли у його авторський культурний проект (там - всі), зокрема і та, яку Ви згадали.
Артур Дмитрович Курдіновський, 21.11.2022 - 02:34
Дуже гарний вірш, Софіє! Написаний глибоко, мудро, художньо. Дякую!
Софія Пасічник відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 22.11.2022 - 18:15
Гарний, тільки сумний, дякую Вам!. 🙏
Софія Пасічник відповів на коментар Городнянський, 23.10.2022 - 12:38
ПривітСпасибі Гарно-печально.. було Софія Пасічник відповів на коментар Diashh, 24.09.2022 - 21:19
Дякую, загадковий парубоче!.  Київщина відбудовується потроху?. Tanita N, 20.09.2022 - 20:38
Дякую за запрошення.Гарно, містично, езотерично, проглядається сюжетна лінія. А це посвята комусь чи просто настрій?
Софія Пасічник відповів на коментар Tanita N, 20.09.2022 - 23:04
Дякую за візит, і за компліментарний відгук!  Хм.. цікаве питання.. Це узагальнення, наштовхнуте вересневими подіями, що, у підсумку, вилилося в настрій
Svitlana_Belyakova, 19.09.2022 - 15:47
Чудово написано, все правда...Творчої Вам наснаги.... З повагою, Світлана. Софія Пасічник відповів на коментар Svitlana_Belyakova, 20.09.2022 - 12:16
Дякую, Світлано!Для Вас вересні також частенько не надто вдалі [бувають>?. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
́
