ой на горі
мак на горе
чудово б було, якщо б трапилося
та не здійснилося, не спіткалося
мак на горі, мак на горе
і росте, і цвіте
підійди та глянь поближчє
так і серце вмить замре!
ой замре... чуєш те
що співає сонце золоте?
ні, не чуєш, та чому?
ось чому — це сонце не твоє
ой на горі
мак на горе...
блукала я лісом хитриїм лисом
шукала річки, шукала озера
шукала тебе, та зустрілася з бісом
де ж ти, птиця моя срібнопера?
крилом як махне, вітром в степ гайне
птиця моя срібнопера!
чи може ховаєш від мене щось таємне?
прийди, я благаю, поки я ще не вмерла...
ой, вмру я у полії маків
ворони клюватимуть очі
не побачу, не побачу срібних я птахів
лежу лиш в траві — діло йде вже до ночі
на світі тім янголи, і серед них ти
птиця моя срібнопера!
співаєш пісні, стоїш в самоті
на мене — і зойк! — це лиш я, не химера!
ой на горі
мак на горе
а горя там нема!
горя мова німа
