Ти змінив моє життя,
Ти змінив його дощенту,
Вже немає вороття,
Та й нема того моменту,
Як були з тобою вдвох,
В почуттях тонули разом.
Ти пішов, та бачить Бог,
Не пройшла моя образа.
Та, напевно, я не в праві
Вчинки ці твої судить,
Кожен має думки право,
Та я хочу лиш любить.
Бачить тебе знов і знов,
Відчувать душі багаття,
Та не чуєш цих розмов,
І для мене це прокляття.
Не лякайся моїх сліз,
Так виходить біль із серця.
Образ твій я бачу скрізь,
Тільки ти, прошу, не сердься.
Бо не в силах вже тримати
Цей палаючий вогонь.
Та й не буду я благати
Повернутись тебе знов !
Якось зможу пережити
Все, що випало мені,
Та дозволь тебе любити
Для початку лиш вісні!