Бути мамою не просто,
Як здавалося мені.
Ти, стаєш неначе мостом
І розцвітаєш на весні.
Ти маєш бути - наче камінь
І в ту ж хвилину, як вода,
Щоб у твоєму храмі
Діти прилітали до гнізда.
Ти відаєш і вкладаєш душу,
І серце раз і не твоє
І обіцянки не порушу,
Бо ви тепер обоє є!
Сьогодні мама, а завтра вчитель
І лікар ти і добродій.
Тільки б забрати їхню біль,
У просторі подій.
Бути мамою непросто,
Як здавалося мені,
Бути мамою не просто
Бо це найцінніше у житті!
Душевний вірш! 
