Кожний день неймовірна спека,
Як сховатись від вічного пекла?
Кожну ніч як розкол від багнета,
Чи уві сні летить та ракета?
Кожний звук двигуна недалеко,
Кожний скрип від дверей - небезпека.
Вже боїшся, а ще тільки смеркло,
Знов шукатимеш острів безпеки.
Кожний ранок й ти знов лелека,
Що злітає так високо й злегка,
Щоб забути той сон здале́ка,
Щоб відчути свободу поета.
Але сонце заходить й знов пекло,
Чи колись закінчиться ця спека?
