________________
Розірвані долі… на друзки, на клапті…
Розбиті серця на камінні війни…
Брудна і з косою у зношених тапках
Бреде через натовп без крихти вини.
Їй байдуже, бачте, що в когось є плани
Прокинутись вранці, бо ж далі - хто зна…
У місиві крові, ракет і обману
Безжально сміється незграбна вона.
Всміхається люто оскалом беззубим
Розбитих будинків, ціною життів.
Облизує кров‘ю просочені губи,
Ковтаючи стогін старих матерів.
І горнеться, клята, до тіла Солдата,
Що наші світанки за душу купив.
В окопах збирає ненависна плату
Одній їй відомих скривавлених жнив.
Ну що? Напилася вже горя доволі?
Слізьми втамувала прокляту жагу?
Незламні Герої у чистому полі
Назавжди зупинять цю підлу каргу!
