Болісно бачити ранок,
Читати стрічки новин.
Надходить біди серпанок
Кортежами з домовин...
А літо жаріє сонцем,
Чи ллє срібноспів дощем...
Чому ж не минає сон цей -
Щодення пекучий щем?!
У небі катма вже місця
Усім, хто пішов на герць.
Але - зеленіє листя,
І п'янко цвіте чебрець.
І не зрозуміти серцем
Цей парадокс буття :
Тут рани лікують перцем
Й прощаються - без вороття.
І небо, хоч в хмарах - гарне!
І вічне, що не кажіть...
Боже, аби - не марно
Цвіт у вогні горить!
Якої Тобі молитви
Ми ще не спромоглись?
Ти будь тільки там - де битва,
Ми ж вимолим Твою вись!
