они все говорили слишком громко
поэтому казались агрессивными опасными
наверно под какой-то наркотой
подумал я сначала
потом понял – контуженные
четверо непохожих друг на друга
толстяк среднего возраста
жилистый дядька с переломанным носом
ещё двое – совсем молодые и нарванные
они пришли сдавать вещи на склад
курили нервничали
что-то не сходилось по накладным
тот которому на вид было чуть за двадцать
не мог устоять на месте
жаловался что у него болит голова
и рассказывал:
все вещи у меня сгорели во время штурма
военного билета не осталось
я теперь вообще никто
даже деньги не платили когда был в госпитале
но знаешь братик – я не за бабками на войну пришёл
в первые дни контрнаступления их жёстко развалили возле посадки
с названием как у футбольного клуба
кто-то из генералов был ярым фанатом
взять очередную высоту – как одержать победу в элитном чемпионате
марсель базель барселона реал интер псж
щедро поливались кровью лучших сыновей отчизны
вперёд-вперёд! –
раздавалось из присыпанной землёй рации
и снова нарезая круг он вспоминает:
как только нас накрыли – я упал в воронку
когда стал выбираться – чувствовал что кто-то меня не пускает
будто сама земля тянет к себе назад
сквозь туман в голове сквозь засасывавший полусон
но я знал что выживу
и выжил
один из отделения
три месяца лечился
и теперь вот не могу разобраться с этими накладными
его друзья качали головами
будто подтверждали: да
это правда
именно так всё и было
тогда он один остался в живых
наш взвод забрал его почти сразу
едва успели
курили одну за другой
потом двое пошли в аптеку:
за таблетками от головной боли
солнце жарило как в аду
а он всё кричал и кричал:
я всё это сто раз уже рассказывал
я всю жизнь это буду помнить
пусть ищут документы пусть найдут мою фамилию
потому что отныне я никто
я никто
ветер срывает маски с деревьев
ветер в зеркале шепчет имя неизвестного солдата
(Перевод с украинского)
НІХТО
вони всі говорили надто гучно
через що здавалися агресивними і небезпечними
мабуть під якоюсь наркотою
подумав я спочатку
згодом зрозумів – контужені
четверо несхожих один на одного
товстун середнього віку
жилавий дядько з переламаним носом
інші двоє – зовсім молоді й нарвані
вони прийшли здавати речі на склад
курили й нервували
щось не сходилося по накладних
той якому на вигляд було ледь за двадцять
не міг встояти на місці
жалівся що у нього болить голова
і розповідав:
всі речі у мене згоріли під час штурму
військового квитка не залишилося
я тепер взагалі ніхто
навіть гроші мені не платили коли був у шпиталі
але знаєш братику - я не за бабками на війну прийшов
в перші дні контрнаступу їх жорстко розвалили біля посадки
що мала назву футбольного клубу
хтось з генералів був затятим фанатом
взяти чергову висоту – мов здобути перемогу в елітному чемпіонаті
марсель базель барселона реал інтер псж
щедро поливалися кров’ю найкращих синів батьківщини
вперед-вперед! -
лунало з присипаної землею рації
і знову нарізаючи коло він згадує:
щойно нас накрили – я впав у вирву
коли почав вибиратися – відчув ніби хтось мене не пускає
ніби сама земля мене тягне до себе назад
крізь туман в голові крізь напівсон який засмоктував
але я знав що виживу
і вижив
один з відділення
три місяці лікувався
і от тепер не можу розібратися з цими накладними
його друзі хитали головами
ніби підтверджували: так
це правда
саме так все і було
тоді він один залишився живим
наш взвод забрав його майже одразу
ледве встигли
курили одну за одною
потім двоє пішли в аптеку:
за таблетками від головного болю
сонце смажило ніби у пеклі
а він все кричав і кричав:
я все це сто разів уже розповідав
я все життя це пам'ятатиму
нехай шукають документи нехай знайдуть моє прізвище
бо відтепер я ніхто
я ніхто
вітер зриває маски з дерев
вітер у дзеркалі шепоче ім’я невідомого солдата
