Бійцю ЗСУ, Олександру Божко присвячую:
Знов білі сніги замітають дорогу
І вся невідомість ховається в сніг.
Ми нашого Сашу чекаєм з полону,
Шукаєм хоч десь ним залишений слід.
У полі, між друзів, його побратимів,
Обпалених димом дорогах війни,
Та звістку про нього всю вітер десь вимів,
Залишивши в полі холодні сніги.
Гнітить невідомість і в серці тривога:
Як зараз бійцеві в чужій стороні?
Щоденно за нього ми молимось Богу,
Й кінець щоб приніс цій проклятій війні.
Зосталась надія та віра уперта,
Що зможем, здолаєм все разом пройдем..
Цю віру в повернення в серці не стерти
І Саша наш скоро додому прийде.
Всі друзі та близькі, всі рідні й знайомі
Чекають, шукають, де можна знайти.
Надіються: скоро вернеться додому.
Хай Бог допоможе скоріше прийти!
