Не святкую жодних свят,
Не радію більше квітам...
Вогники гірлянд блищать,
Втіха буде лише дітям.
А які то вже свята,
Жах війни перед очима.
Вся в крові рідна земля,
В чорній хустці кожна днина.
Безумовно свято є,
Там де бомби не літають.
В кожного життя своє,
Це не їх сини вмирають.
І родина за столом,
Вся збирається до свята.
А у когось в горлі ком,
Коли бачить війни втрати.
І за кожного в душі,
Щиро молиться при свічці:
Боже, правий, збережи,
Захисти всіх українців.