Чаклунське дзеркало…
Вглядаюсь в двійника:
Шукаю схожість.
Мара порепалась
Від погляду… Слабка,
Коли на совість.
Обличчя вимірів
Не стримує думки:
Уже несила.
Душею міряю
В свідомості… дірки.
Латаю крила.
Чаклунське дзеркало…
Тепер тужливе скло:
Ворота стерті.
Сліпучим вектором,
Мов блискітка… стеклось
В обійми смерті.
Двійник врятований.
Я сам його звільнив
Собі на шкоду.
Він некерований.
Та ж досі не убив…
Можливо шкода?