Коли цвіт вишень до землі злітає
А вітер думку обійма мою,
Я тішусь сподіваннями й співаю
Лірично в небо: "Я тебе люблю!"
Коли твій погляд, мов стріла проймає,
Я рук твоїх торкаюся й молю,
Поламані знов крила підіймаю
Й лечу сказати: "Я тебе люблю!"
Коли проміння сонця ніжно освіщає
Мого стремління вранішню зорю,
Долаю всі шляхи й співаю
Ногами у росі: "Тебе люблю!"
Коли життя про мне забуває
І вже не бачу виходу й горю,
Я образ твій у серці нагадаю
Й співаю знову: "Я тебе люблю!"
Коли тебе всім тілом відчуваю
А в скронях біль нестерпного жалю,
На вушко я тихесенько співаю:
"Кохана, я тебе люблю!"
Коли тягар всіх перешкод долаю
І знову бачу усмішку твою,
Я з радістю невпинно так співаю
Про те, як сильно я тебе люблю!
Коли дороги пройдені всі, знаю
А сивина життя, як сніг в маю,
Всі разом прожиті роки згадаю
І заспіваю: "Я тебе люблю!"
Коли, мов цвітом, до небес злітає
Кохання наше у вишневому гаю,
Я подих твій у серці відчуваю
Й спішу сказати лиш тобі: "Люблю!"