На дно піду зі своїм кораблем,
На дно у море проблем.
Та не підніму білий стяг,
В життєвих битвах і морях.
Я обіцяю, що не прагну
Тобі ускладнити життя,
Коли минуле повертаю
До миттєвого життя.
І після себе залишила
В твоїй душі одні руїни,
Але я зовсім не хотіла
Тебе собою отруїти.
Це лише думка,
Моє припущення смішне,
Але нікого я не маю.
Нікого не назву – моє!
І правду визнати боюся,
І правду я шукаю скрізь.
Тебе я знаю і не знаю
І потопаю в морі сліз.
