Як важко усвідомити фінал твого життя,
І що назад тобі стежини вже нема.
Чому залишив ти мене тоді
Й пішов на зустріч з Смертю ти на самоті?
Чому ти не боровся з нею за життя?
Чому так легко здався і пішов з життя?
Чому зі мною попрощався мовчки ти?
Чому не зрозуміла намірів її лихих тоді?
Постійно відчувала поряд тебе я її важку ходу
Чому не підняла я сполох? І за це себе я не прощу!
Твоя душа в кінці поразки закричала від туги
Я чула біль її і безпорадність, бо згоріли всі мости.
Твоя душа в ту ніч все кликала мене
Й не відпускала ні на крок від себе в той момент мене.
Немов мій ангел-охоронець ти постійно потім поряд був
Бо так любив мене й мою любов відчув.
Я знаю, що живеш ти поряд, лише в іншій площині,
Й зустріну я тебе, татусю, та вже в іншому житті.
26.11.2008р.
мої співчуття... 
