Стою у білому палаці,
в гламурних шортах до колін.
Я на Карибах чи Ямайці ,
серед колон і серед стін.
Засмаглі слуги у бікіні,
тонкі на бедрах вірьовки,
несуть в поклоні сік, мартіні
і повні фруктів тарілки.
Ласкаве сонце в окуляри,
басейн,підстрижені кущі,
лунає струнний плач гітари,
щось грає ніжне для душі....
Біль в голові, це біль похмілля,
нема палацу і колон,
в вікно поглянув на подвір'я,
і зрозумів.....Що це був сон!
Пливуть померлі мухи в супі,
бо він прокис, став як полин.
Облізлі стіни у халупі,
грязні тряпки замість гардин.
Ну я й проснувся...Краще спати!
Швидко назад там де басейн,
у інкрустовані палати,
бо там мартіні і портвейн!
Оценка поэта: 5 Краще прибратись і зварити свіжого борщу Ну іх, ті палати...
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А герою вірша туди хочеться .Борщу не має бажання їсти..Дякую за коментар!
12.07.2009 - 15:56
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відпочивати завжди краще чим працювати,фото бачив,красиві.
10.07.2009 - 07:41
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну дякую!Легко тобі написати що це діло автора...Подумаю,як вийти з того положення,вся справа в тому що я думаю на мові суржика,тому ті казуси й трапляються.Як відпочивалося?
Краще прибратись і зварити свіжого борщу 
Ну іх, ті палати... 
