Інтриги...Знову одне і теж саме.Сміх за спиною.Розум і серце намагаються зупинитись.Фальш...Неможливо...Обірвані слова і речення.Сам..Один...Без ідеї...Без мети...І брехнею було б написати,що без страху..Страх-це сила.Невже знайдеться той,хто відкине силу.Йому нічого втрачати.Все вже втрачено.Все згоріло,зникло,зруйнувалось.Сон.Тисячі людей хочуть,щоб усе було просто сном.Ти прокинешся і в тебе все буде чудово.Та реальність руйнує ілюзію.І це не сон.І ніколи не буде ним.І висновок один:набратись твердості,стати тим,ким не був ніколи..стати чужим,не таким.Жити по закону:убий або будь убитим.
Життя..Смішно…Плачевно…Душа…Одна…Один...Давно почав дивитись правді у вічі.Пусті надії,обіцянки.Дорога. Ішов по ній в надії побачити світло,вихід.Ні.Німає.Міраж.Ілюзія.А навкруги лише пустка.Одна...Один...Все що робив раніше ставало не потрібним,зайвим,бездарним.З того часу не змінилось нічого. Абсолютно. Особлива думка індивідуальності. Було колись.Було..і цим все сказано. І зараз ці слова позбавлені смислу. І мрія зникла. Була..Одна..Один...
Старий театр.Пустий...Покинутий...Починаєш проводити паралелі.А збіг є...Стіни мовчать,а сцена говорить пам'яттю.Не буде більше актів,сміху,плачу. І тільки один холод присутній в пустих рядах глядачів.І відкриті двері. І ти...Загублений у власних принципах,роздумах,цілях...Драма...Комедія...Смішно...А колись комедія мала зовсім інше поняття.Ніхто не пам'ятає. І ти забуваєш. Сон...вічний сон.Як завжди пафосно,без сенсу і смислу.Як завжди невірно.
08.03.10