Прости мені за все погане,
Що говорила я тобі.
Насправді це була неправда,
А просто ревнощі. Прости.
Бо невіда́ла я що роблю,
І ображала так тебе...
Прости, бо більш не знаю слова,
Яке би показало всю мене.
І поза всім отим поганим,
Я досі ще тебе люблю.
Хоча це все,- моя уява.
І може вигадка. Проте люблю
Люблю й ніколи не забуду.
Я не забуду, ти повір!
Й ніколи плакати не буду.
Я обіцяю! Тільки вір.
І за тобою сумувать не стану.
Де б ти не був, бо сильна я.
І в цьому я переконалась,
Коли побачила, що вже тебе нема.