|
Я відчуваю кисень твого подиху
У різнотравї своїх снів.
Значна деталь самого подвигу,
Щоб Ти для Мене дихати хотів...
День 1
=Побуть зі мною трохи...
=Пробач, я , мабуть, не мала того писати...
-Щойно дійшли твої смс. Все нормально, не парся)
=Думки. Образи. Видіння. Місяць. Вовк. Тотем. Стихія. Віра. Сум. Надія. Спогад. Доторк. Мить. Погляд. Дитина. Ніч. Подих. Вітер. Дивно... Хто Ти?..
-Дитина)
=Заходь у сни, Зоряна Дитино! )
-Ти кльова) Зайду! Гарних снів*
Поза часом
Непевний тихий перестук коліс
З сердечним ритмом створює косу.
Цей потяг знов мене від тебе віз
І я, вкотре, себе тобі у сни несу...
День 2
=Мене знайшли вовчі ікла )
-Ура!!! Мені 1 буде?
=Звичайно!
-)))
=Сонце. Воля. Вогонь. Любов. Біль. Струна. Відьма. Звук. Секунда. Погляд. Немовля. Молоко.La Loba. Море. Мрія. Потяг. Ти. Дивно. Хто Я?..
-Море емоцій)
=Боюсь втонути...)
-Азовське море, воно мілке)
=Ну-ну! Не применшуй мене!)))
=Гарних тобі снів, Зоряний... Бігаймо нині вовками? Наздоганяй!
-Ги-ги! Це неможливо зробити!)
-Добраніч! Далеко в ліс не тікай!)
=У сні можливо все. Шукай по запаху. Я чекатиму.
-Чекай біля старого дуба...
Поза часом
в мені живе напівБог – Вогонь,
що сумує за хвилями моря,
що стомився від диких погонь...
може тому я ще твоя?...
День 3
=Любиш читати?
-Люблю)
=Коли я народжую Вірші,
Навколо стає тихо-тихо.
І, Хтось, випадково, в цій Тиші,
Народить мене і залишить...
-Надзвичайно гарно...
=Вечір. Музика. Щастя. Посмішка. Я. дитинство. Вірші. Сон. Політ. Дивно. Що це?..
-Танець янгола?
=Твоя рука – драконяче крило.
Прийдеш у сон?
Торкни моє чоло...
-Чоло твоє немов небесні перла,
Торкнув би їх й рука моя відмерла...
= Розсипані зорі в небесному морі.
Шукаєш мене, а знаходиш дорогу...
Знаходиш шляхи, неходжені мною.
Лови мене подихом, а не рукою...
-небесна височінь перехоплює подих...
=я поруч...
=Лови вечірню казку!) чекай мене на вчорашньому місці*
-Добре) дякую!
Поза часом
Мої крила ще складені
Та вже - на межі,
Мої Душа й думки – не продані,
Я полечу!!!
День 4
=Протяг. Хліб. Смуток. Шум. Запах. Очі. Веранда. Лоза. Хмари. Крок... дивно. Де це?
=я так класно потренувалася!) можу вже край боронити!
-а я поплавав круто! Будем боронити разом)
=Залюбки!!!
=Питання. Життя. Коловорот. Дія. Стоп. Крило. Лоскіт. Голос. Жаль. Поспіх. Промінь. Спрага. Дивно. Де Ти?..
-В парку...)
=)))) Я теж!
=Є у мене Птах.
Ім»я тому Птаху – Печаль.
Своїми крильми він створює дах
І тоді, невимовно стає себе жаль...
=Доброї ночі , Вовче... Вибач мені...
-Надобраніч. Щойно додому зайшов) не вибачайся)
=Я так відчуваю...
-Це мені близько... Значить ми живемо!)
=Іноді страшно, що занадто близько...
-Так...
=Плачу у ванні...
-Дурненька) не плач маленька)
=Давно так не було. Надзвичайно добре і невимовно боляче. І щоб ніхто не здогадався.
=Не знаю, що зі мною... Дякую. Ще раз
-Ти живеш...
=Вовкам легше. До зустрічі Там. Ти точно такий самий. Теж дуже сам і ніхто цього не бачить. Але ти правий, ми дійсно Живем, можливо, як ніхто...
«Маленька» - це весело. Ти – перший)
-На тому ж місці...
Поза часом
Останній крок, як пів Життя.
А все Життя – це лиш Сьогодні.
Ця мить – початок майбуття,
Бо Ти – моя безодня!
День 5
-Дякую за книгу та вірша) дуже приємно...
=ти зміг його прочитати?)
-Звичайно зміг)
=То як, ти пересвідчився в силі бажання?
=То не моє, але чітко передає мій стан.
У цьому місті, де панує море,
де всі чужинці і тому – всі вільні,
де час тече поблажливо-повільно,
бо знає, - я до завтра тут, а гори
такі несхожі на мої, шукаю
твоє обличчя в юрбах перехожих,
хоч знаю, що намарно, й не знаходжу.
Відсутня основна ознака Раю...
-Твої кращі...
=Дякую. Але ж ознака відсутня...
-Вона присутня, просто в іншому місті.) Вона є .)
= впевнений?
-Рай та пекло у нас в голові...я спати...
=Добре. Прибігай, бо я вже за день встигла скучити.
-Обов»язково! Солодких снів...
Поза часом.
Твоя усмішка
Живе
У мене в животі,
Як маленький метелик.
Обійми мене міцно...
День 6
=Обірваний політ.
Невидима струна
Тобі крило болить,
Коли мене нема?
-Давно літав...
Та крила поламав...
=я не зроблю боляче...
=Зоряний... Подивись в Небо...
-Дивлюсь...
=Бачиш?.. Відчуй... Це не страшно. Ще раз полетіти. Я знаю, Як Тобі Зараз.
-Легко...
=) Обманути можна любого, крім себе...
-Я теж так думаю!
=Дай руку...
-...
=Ходи...
-Біжімо...
=...................................... стук серця....................
-)))в унісон...
=Ходи в Наш Сон...)
-Вже лягай, зараз буду...
=чекаю...
-Ти хто?
=Нарешті! Зупинись та подумай, куди бігти...
-До млина!
=Дурненький! Цю дорогу я знаю!)
-Я перший! Я в сон. Добраніч)
=серце зараз вискочить! Чекай на мене!)
-Чекаю...
Поза часом
Ти славиш зорі, що у небі,
Я боса ходжу по росі...
Не муч мене, скажи що-небуть,
Коли моя рука в твоїй руці...
День 7
= я застрягла в ліфті!)
-Жах!! Стукай!)
=Та я на роботі. Жаль тільки, що поруч нема «сімпатічного мальчіка».))
Думаю, що зараз витягнуть.
-Дзвони 02)
=Думаєш вони пришлють «мальчіка»?
-Може навіть двох)
=на разі двох не подужаю. Вночі доста набігуюсь в лісі.
-)))
=Ти знаєш, сидіти на підлозі в ліфті, в темряві, це... дивно якось...
-Я теж тут...
=Бог дав мені час і місце подумати...
=Дякую тобі, Вовче. Ти повернув мене до Життя...
-Живи!)
=Допоможеш?.. Мене вже визволили!
-Так)
=Зовнішню свободу починаєш розуміти, коли застряєш в ліфті. А внутрішня... просто має бути...
=Обожнюю, як пахне Осінь... Неймовірний запах! Мій... Запах почуття, яке пришвидшує серце, перевертає все внизу Живота, дозволяє творити... Хочу поділитись з Тобою...
-Дякую, леді Осінь...
=Падолист... Ніде метелику сісти... Полетіли...
Поза часом
Що нині?
Вибирай.
Літати...
Я за
Куди?
Карадаг
Я за
Добраніч...
Добраніч...
ID:
154085
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.11.2009 21:38:13
© дата внесення змiн: 07.11.2009 21:38:13
автор: LaLoba
Вкажіть причину вашої скарги
|
закохалася у вашого Зоряного 
