Вівторок...Ранок...Вона, як завжди, прийшла на тролейбусну зупинку...Трамвая немає...Навпроти стоїть чоловік, зодягнений у синю спортивну куртку, голубі джинси, кросівки, кепку і невеличка сумка, через плече...Він стоїть...і неспускає очей з неї...з тих пір, коли вона прийшла...
Приїхав трамвай...Він зайшов за нею...Вона...сіла на вільне місце, а він...став поряд...
Її серце почало частіше битися...страх...все більше зростав.А він...стояв і дивився на неї. Його погляд був дивним. Він ніби любується і ніби щось розмірковує...Вона на це не зважала...Вона лиш хотіла, щоб її страх він не помітив...
Трамвай зробив зупинку. Вона вийшла...і пішла...Він...вийшов...довго дивився їй у слід, а потім пішов своєю дорогою...
Що це було? Вона так і не зрозуміла. Але після того їй трохи стає моторошно, коли заходить у трамвай...
