Добро чи зло несе Воланд? На таке запитання хочеться відповісти : "Зло, які можуть бути сумніви?" Але, прочитавши роман "Майстер і Маргарита", розумієш, що не все так просто.
Я відкриваю книжку і опиняюсь у Москі 30-х років. Бачу широчезну панораму : поети-атеїсти, письменники-декаденти, чиновники, директори, представники всіх верств населення. Мене вражає їхня "ідентичність". Мало того, що по вулицях ходять люди в однакових одежах, ведуть однаковий монотонний спосі життя - вони ще мають однакову ідеалогію. Людина повинна бути індивідуальною і має постіно розвивати свої кращі якості. Вона повинна висловлювати власну думку і робити те, що вважає за потрібне.
Думаю, Булгаков не просто так цікаво описує першу зустріч з Воландом: "Немец", - подумал Берлиоз. "Англичанин, - подумал Бездомный,- ишь, и не жарко в перчатках". Тут ми бачимо, як тоді було "дико" побачити людину в іншому вбранні, і що люди думали майже однаково. Вони перетворилися в роботів, які механічно виконують свою роботу. Чому так? Бо зруйновано все духовне, все святе у житті, яке повинно підтримувати і зігрівати серце, душу. Кажуть, найстрашніше - це кара Божа, а люди бояться не кари, а ВІРИ. Варто замислитись над цим.
Ще один момент. У "Майстрі і Маргариті" постійно наголошуеться на тому, що найстрашніша вада - це БОЯГУЗТВО. В Москві всі ладні на найгірші вчинки із-за одного страху, який опанував серце кожного. Про це каже Га-Ноцрі, автор і сам Воланд. Страх - це боязнь проявити себе, показати свою Іскру.
Тут починається найцікавіше. Я люблю чистоту. Воланд - чорний колір, антипод білому. Новий суспільний лад, який змальований у книзі - це сірий колір. Цей колір нечистий, він двоякий, а це ЗАВЖДИ зрада, лицемірство, брехня. Я вважаю, що у такий спосіб автор хотів показати, що сталінська ідеологія, яка була немовби втіленням всіх мрій людства, є гіршим за саме потойбічне зло. Блгаков бачив всі зворотні сторони медалей, а Воланд у романі - це втілення розплати, кари БОЖОЇ. Як це Божої кари? Я вважаю саме так, бо у самій Біблії сказано, що грішники потраплять в пекло, а хто ж їх карати буде, як не Сатана? Булгаков просто показав це в своїй інтерпретації.
Воланд не наповнє своєю пітьмою, не спокушає - він викриває. Викриває всі вади суспільства, провокує показати кожного своє справжнє лице: весь бруд, розпусту, брехню, користливість, меркантильність, і саме страшне - БОЯГУЗТВО. А тепер я НАРЕШТІ хочу завершити свій твір епіграфом до роману, який найкраще розкриває тему твору:
...так кто ты, наконец?
-Я- часть той силы, что вечно хочет зла
И вечно совершает благо.
Гете. Фауст
ID:
160716
Рубрика: Проза
дата надходження: 12.12.2009 23:57:22
© дата внесення змiн: 12.12.2009 23:57:22
автор: Лунный блеск
Вкажіть причину вашої скарги
|
