Зима настала ранняя,
Все снігом замело.
Для діток довгожданная,
Хоч холодно було.
Сосновий бір укрився снігом
Та вкрилась ковдрою земля.
І спить давно під срібним пухом
Моє життя, моя душа.
Та сняться їй
Казкові сни,
А вітер шепоче у пісні своїй:
«Матінко-Земле, ще спи!»
І гарно взимку так надворі.
Повітря чисте-чисте.
Мороз скрипить десь у горі,
А вітер свище, свище.
Стоїть хатина лісника,
Одна-одніська біля бору,
У сніг тихенько поглина,
Стоїть одна край небозводу.
Ще довго спатиме земля,
Чудесні снитимуться сни,
І з нею праця засина,
А вітер шепче: «Ти ще спи!»
