Ти так сподобалась мені, -
Нестримне серце
смолоскипом
Палає в жовтому вогні.
Як солод хмелю, як магніт
Мене притягують твої чарівні очі.
Наче світ розпався
мов міцний горіх
на дві частини: я і ти,
і більш нікого. Чи вірити,
що так було задумано всевишнім.
Або чи знати, - тільки ти
моя надія, і частина мене самого.
Та за якісь мабуть гріхи
з тобою доля не злучила.
Так і страждають в стороні,
котрий вже рік, як у
Шекспіра: "однаково подібні дві душі»".