Хай небо блискавки кидає,
Хай громами воно сварить.
Тому, що серце не кохає,
І більше в грудях не болить.
Хай дощ осінній посилає,
І штормові вітри хай дмуть.
Ти пам’ятай, що я вже не кохаю,
І що назад усе вже не вернуть.
Я буду Богові молитьсь,
Хай Він покаже легший шлях.
Як у серцях чужих селитись,
І жити у людських думках.
Як правильно кохати і чекати,
І вірити, а з рештою і знати.
І у житті своєму більше не втрачати,
Оту єдину що буду кохати.
