1.
Іван Потрібний лежав на досить твердому ліжку. Це було символом великого духовного вдосконалення . Всі його знайомі, дивувались убачивши неприємне місце відпочинку, воно нагадувало сурового вчителя - консерватора , готового за дрібну провину нанести біль чутливій оболонці. Та Іван на прийняті реакції навколишніх, отримував ще більшу залежність від дослідженого джерела солоденького. Виявлялось, що сучасні тенденції, просто вимагають запровадження чогось новітнього – особливо в стилі житті ссавців. Перевтілення в екстраординарну, не ідентичну з іншими особистість, передбачало повністю провести капітальну відбудову зруйнованого укріплення мети існування. А вихід рішень головного поводиря країни Недосвідченість (поводир мав космічну сміливість повести за власною спиною цілий народ, осліпивши їх білосніжністю своїх кликів) в жіночих сукнях, взагалі хвилею затягли в стихію не існуючої природи. На велетенський смуток Івана Потрібного не поглинуло виключення, якщо деякі діставалися берега, то Іван все далі і далі мав право отримати титул “морського мешканця” гострих змін.
Настільки експериментатор вмів виносити на зовнішнє оточення раптовий талант, що в настирливі переконання Івана, більшість почали непохитно вірити. Тверде ліжко на протязі двох тижнів здавалось дрібницею, потрібно було вигадати надзвичайно важке випробування та повна відмова від благ суспільства недостатньо захоплювало інших, досить вже поширеним стали підземні міста і тому подібні сміливі проекти. Слава, як вона вміє майстерно маніпулювати нашою ходьбою по лінії різноманітних подальших подій. І.Потрібний накупивши цілу низку різноманітної літератури, розпочинає говорити короткими обривистими виразами всесвітньовідомих авторитетів, загадковість звичайно прикрашувала але спрямованість в невідомий напрямок світогляду “мудреця, лякала навіюючи думки про необхідність в лікуванні все поважного. Родина невеликого складу порадившись з відомими професорами по області подібних проблем, прийняли насильницький метод щодо відправи рідної кровинки на обезлюдненні поліетиленові острова країни Недосвідченість утворених внаслідок численних розрахунків і висновків проектних організацій, вони то оцінювали теперішню ситуацію в сучасних курортах, новою епохою. Сміття теж мало свій шарм, а неприємний запах визиваючи збудження тоненьких нервів, кидало в тебе дозою адреналіну, часто присутнього при екстремальних видах спорту. Авантюрним збудникам хвороб, теж загрожувало нейтральне відношення. В лабораторіях без пам’яті виготовляли ліки, схоже на зілля старої відьми зі стажем. Зміни доторкнулися і бродяг, їх легко ліквідовували, особливо непокірливих звільнити місце притулку. Отже заможні йшли підкорювати “білі плями” у містах розмірів з велетня. Це неабияк дратувало Івана Потрібного. Тиск зі сторони сім’ї підштовхнув вже зібрати необхідні речі та масовість рис схожих зі повсякденною відповіддю на запитання нової епохи подарило ідею втечі.
2.
Глибокі, рідкі удари серця ночі на які обертався чоловік смакувавший недавно матеріальними досягненням , визивали не тремтіння перед невідомим а заздрість до невідомого. Босий утікач зі сміливістю бормотів собі під ніс одну з несправедливостей:
- Ні і несоромно королеві наших сновидінь вихвалятися нестандартною поведінкою, як тільки ледарка змогла піднятись над годинником? Її удари пульсу дійсно чудові та я впевнений, вона не додала жодних зусиль щоб перевтілити особистий організм в інструмент музико подібних поштовхів. Ким взагалі являється для нас ця ніч? І я дам на це пояснення: “Ніч добровільна союзниця давнього ворога любого покоління, а саме страху”. О, бідний місяць, ти раб, цікаво дізнатись вартості твоєї винагороди!!! Освітлюєш прозорість ночі…..Ні, ні ти рятівник, вказівник мізерності королеви, при зіткненні зі світлом. Але чого рятівник вартий у порівнянні з ліхтарями. Ліхтарі прийміть вдячність за знищення таємниці пасток темряви!- уявивши виступ перед публікою Потрібний продовжував промовляти. – Кінець чорному пануванню, прийшов час нанести останній удар по табору супротивників!- запаливши смолоскип взятий для цікавих пригод, артист театру рівного “висоті зірок” , наніс рани пустоті (принаймні випадковим прохожим так здавалось), сам виконавець ролі думав, що наносить біль живому тілу ночі. Задоволений зайняттям домінуючої позиції, рицар діставав не малі проблеми котам. Вони романтично настроєні, швидко зібрались на нараду для об’єднання злості. Очікуванні гості з диких лісів пройшовши шлях до місця запрошення, приводили до готовності кігті, не очікуючи закінчення абсурдної боротьби людини.
Блискавкою дикі коти учепилися в обличчя Потрібного. Проклинаючи новітніх ворогів, він не природнім чином викрикував:
- Цариця сновидінь, ти огидна постать, обминаючи правила гідної війни, вдаєшся до жарту наді мною!!!
Галас ставав настільки сильним, долаючи відстань декількох кілометрів. Журналісти, лікарі, пожежники прибули найпершими. Потерпілий від болі знепритомнів, його обличчя важко упізнане створювало яскраві сторінки газет. Поширювались чутки про не дослідженого чудовиська, якому не до вподоби вторгнення до звалищ.
Через дві доби заспокоєння, Іван міцно узявши свідомість, одразу нагадав про невідкладну справу:
- Ми впустили ініціативу у війні з корол… О,, негайно відчиніть вікна, дайте волі сонячного проміння допомогти нам!
Усім легко склалась картина роз’яснення, і задоволені рішенням задачки, усі присутні добровільно пішли на зустріч злободенним проблемам, залишаючи Потрібного на одинці з надлюдськими планами. Ось такий сухий фінал пошуку!
ID:
183010
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.04.2010 21:02:17
© дата внесення змiн: 10.04.2010 21:02:17
автор: Nedi
Вкажіть причину вашої скарги
|
