Як мені тебе не вистачає,
Я так сумую за тобою, за словами.
І моє серце вже по трохи помирає,
А я не встиг тобі ще душу показати.
Моя душа і серце повне від кохання,
І цим коханням поділитися я хочу.
Ти пам'ятаєш, поцілунок на прощання?
А ті слова, що я ввісні тепер шепочу?
Я буду завжди і будь-де тебе любити,
Хоч на цьому, хоч на тому світі буду.
Я у житті ще не навчився і курити,
Але любити то я вмію і я мушу.
По-забуду я усі свої страждання,
Лиш на мить тебе у пам'яті згадаю.
Відійшли усі нездійсненні бажання,
І я в душі і в серці гаряче палаю.
Та ти не можеш врятувати мою душу,
Яка поранена роздерта мов ганчірка.
Мабуть із верху я на все це діло плюну!
І будь-що буде я лякатися не буду.