Коли розмиються дощем дороги,
Коли полишать гратися вітри
Записками з моїх блокнотів
За руки візьмуться усі майстри.
Аби звести фонтани і ротонди
І викласти бруківкою дороги.
Прокласти рейки, висталить дроти
І начіпляти дзвоників і дзвонів
На всіх дахах і куполах,
Аби ті храмами нам видались
в цей день!
Аби купались горобці у водограях,
І грілись на траві чужі собачки,
Веселий сонячний щоденник
Знов відкривав листок тепла...
Гуділи молоти і пили...
Мости стуляли кам"яні долоні,
Аби світанок виніс нас обох
На площину ласкавих поцілунків.
Кипіла, вирувала сила м"язів...
Буденна і складна робота
Лягала килимом під ноги...
Парчею, кришталем, свічками,
Шовками, шоколадом, ароматом літа
Притулиться до нас цей світ!
15-16.10.2010р.
вірш зітканий із найприємніших відчуттів..та мені здалося Ви не писали у такому стилі, тобто Ваші вірші були римованішими чи що...та пусте, головне , що гарно вийшло, навіть без рими...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які гарні і привітні слова!Спасибі Вам , Маша! Цей вірш дійсно якийсь інший вийшов.