«..Ти була серед тисяч одною,
Ти вершила великі діла..
Ну, а я – серед мертвих – живою,
Сповіщала всім благі слова..»
Я знайшла тебе в безодні,
Серед духів пітьми..
Ти тримала в руках,
Ледь зомлівших, хрести..
Твоє серце палало
У вогнИщі пустім,
Воно щиро бажало,
Бути в щасті простім..
Подала тобі руку –
Ти схопила кинджал,
Чує довгу розлуку
Невгамовний твій дар..
Та емоції верхом –
Не втримАть їх в труні,
Й моє серце повисло
На гітарній струні..
Довго Янгол із Неба
Спускався у Пекло,
Він Там більше не треба –
В душі, Твоїй, тепло..
Віддала свою душу
Тобі в подарунок,
Тепер вмерти я мушу..
..смертельний цілунок..
Я вмираю поволі,
Ти – рида наді мною.
Серце проситься в Долі
Не померти одною..
Та душа божевільна,
Що у тілі твоєму,
Хоче дихати вільно,
Бо у тілі моєму
Вже немає життя.
Й руку в руку поклавши,
Позбулась каяття,
Ніж у серце ввігнавши.
Так померли в єднанні
Не навчившись любити,
Богам дано завдання –
Мир за душі молити..
