В той день тебе я відпустила,
Порвала ниточку слабку.
Глибокий погляд, я безсила, -
Про це забуду, ніби сплю...
Слова прозорішими стануть,
А руки стануть холодніш.
Я не боятимуся рани,
Твої ілюзії - пусті.
Я стану трошечки простіше,
Уже втомилась від ходів.
... А жовтень тихо ніжно-ніжно
Враз охолодить порив мій.