Перетягом наповнилась пустка
коридору на п'ятому поверсі,
де зелені стіни і сходи сірі,
які ще не отямились від твоїх кроків,
ще мокрі сліди твоїх підошв,
на дворі ж сніг...
По сходах котяться мя'чики-апельсини,
розсипані з розірваного пакета,
скачуть по сходах, неначе біжать за тобою,
замість мене...
у переповненому сміттєпроводі
стирчить троянда догори колючим стеблом,
вийму, подивлюсь яка вона? Біла...
Я не відчинила дверей на мелодію
"До Елізи", від натиску на ґудзик дзвінка,
він ще не зрозумів, не ідентифікував
відбитку твого вказівного пальця,
а я стою в коридорі і слухаю,
коли рипнуть двері в під"їзді?
Стара іржава пружина дверей
дуже напружилась, хоче зрозуміти,
чому її так різко розтягнули?
все, вона вже стиснулась, закриваючи двері:
Рррип, так само стиснулось серце,
я вже зрозуміла,- ти більше не повернешся...
Помиють сірі сходи сусіди з 16 квартири,
сьогодні їх черга за графіком
змивати сліди, тих, хто сюди приходив.
Діти позбирають апельсини,
радіючи... І більше ніяких ознак
твого приходу, себто відходу, не буде.
Бетховен писав п"єсу і не думав,
що вона стане реквіємом
На похороні чийогось кохання.
Лано, чудово!!! Зміст просто переповнений глибиною почуттів!!!!!
І більше ніяких ознак
твого приходу, себто відходу, не буде.
Бетховен писав п"єсу і не думав,
що вона стане реквіємом
На похороні чийогось кохання.
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що прониклись цим віршем... Писалося "з натури"
аж поки не трісне... як гумка в... 
Дякую... Похорон він і є похорон. І музика була... 
