Не уявляєш як мені живеться, Що коїться в душі, Як серце не раз б`ється, Бо хочеться кричати та мовчиш. Лечу пустелею я птахом одиноким Забувши де мій дім, Буває сниться примарний спокій, Не можу позбутися жахливих снів…
ID: 228454 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 13.12.2010 16:28:00 © дата внесення змiн: 13.03.2016 14:50:34 автор: owl silence
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie