молилась, наче на колінах
насправді, падала в світи.
Свідомість карооким плином
Втікала майже в нікуди.
Чекала, думала, літала
Яскравим сплеском побувала там,
Де тільки вітер між кварталів,
Танцює свій шалений тан.
В кишенях майоріло небо
І малювало дивний талісман,
Шалено мріями вкривало,
І танцювало зоряний канкан.