Засипало міста казкового вулиці снігом
Пухнастеньке пір’я із неба летить
Покривалом вкриває все білим
Так тихо… завірюха лиш досі не спить…
Зима промовляє у музиці вітру,
В візерунках чудних на шибках,
У дивному плетиві снігу,
В сніжинках, що тануть в руках…
Залило все, немов карамеллю
Так і хочеться з рук ті сніжинки злизнуть
Як добре, що можна сховатися в теплу оселю
Й пухнастою ковдрою, вкрившись, заснуть