Кохання лишень спалило
Усе що було – до тла
Нічого мені не лишило
Лиш попіл на згарищі зла
Так просто було забути
Що стало сенсом життя
Залізом гарячим штрикнути
Й запечатать навічно вуста
Полюбить вже не зможе ніколи
Скалічена болем душа
По сніжному білому полю
Розлетілись пекучі слова…