вона завжди не сама і це досить добре
Вона не любить життя, хоча інколи їй то потрібно
Зустрівши його все ж щось змінилось на краще
Ті самі люди, але думки все ж стали про щастя
Зявилась надія на щось, типу прекрасне
Він теж відчував піднесення і зрозумів все вчасно
Намагався не втратити її, тримався за кожне слово
Це безперечно була - ініціатива самого бога
За надто короткий період земля зійшлась з небом
Хоч відстань була значна, але так було треба
Потрібно було всі ці роки почекати
Щоб взамін отримати один одного вартих
Вона любила своїх друзів, хоч він їх не знав
Так само як і вона не знає його
Не стерпно її чомусь до всіх ревнував
Вона на то усміхалась, а в середИні жила
Ніхто не потрібен їм, крім них самих
Хіба ще хвилини на лайфові, д*дько
І то було весело спостерігати за них
Досить щасливих і трохи дурних!!!
