"Если абсурд и существует, то лишь во вселенной человека."
(Альбер Камю)
------------------------------------------------------------------------
... тут три сонця сумніші за лампу настільну,
всі вільні практично...тлумачать невтомно свободу
(нічну прохолоду списали на долю й застуду-
у світі абсурду дві карти втекли від колоди).
Від плоду до дерева, потім у стовбур на тиждень-
виждем десь рік, повернемся в кімнату настінну.
Покину ваш дім і з портрету сміятимусь дзвінко-
у синіх клітинках в'язниці заплакала жінка
чи то чоловік, що програв їй колись в поєдинку.
На знімку без фото мармиза й тепло з кашеміру-
йму віру у тебе, могутній Абсурдій...мій любий,
цілуй цю зрадливість в картонні й ледь стулені губи.
Бубновими снами пролилась в безодню чорнилом-
хотіла з клітинок втекти, але знітилось тіло
і я полетіла...Абсурдію, бачиш ці крила?
Альбер Камю боявся померти від туберкульозу а загинув авто катастрофі.. Таки абсурдно.... Але факт залищається фактом і крил нажаль немає, від нього твого Абсурдія не втікти.. він лише сміється коли ми втікаєм....
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
через рік, або два, або тисячу зоряних років,
коли інше світитиме Сонце, і зотліє катрон і клітинка,
це абсурд, але певно, і знову буде Він прислухатись до кроків,
буде вірити в те, що повернеться програна жінка...
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада тобі,Лано... дякую
а насправді в абсурдному світі затишно ( якщо зважати на те, що уникнути абсурду ми не зможем ніколи!)
дякую 
