Я прокладав в душі мости,
Тебе кохав чуттями палко.
У твоє серце мусив йти
І своїх ніг було не жалко.
Але гіркою стала кров,
Солоне озеро прокисло.
Я від любові захолов,
Нас розвела біда навмисно.
Свої спалив в душі мости,
Бо не знайшов у рай дорогу.
В думках моїх ти назавжди,
А в них надія і тривога.