Давай не будемо знати хто я такий.Будемо спати в твоєму м\"ягенькому ліжку під моїм м\"ягеньким пледом.Рахуючі наші майбутні перемоги,та спалюючі минулі невдачі.Ти малюєш чужі очі,ти бачила грань між віршем і прозою(вона така сама як між життям і смертю) Попіл твоїх слів ти витираєш з губ,а я знову тиснув кнопку ліфту під номером 2. Можливо ми з тобою не пара,але все таки \"ДОБРОГО РАНКУ КОХАНА Я так скучив\"