Вона була, як сон чудна,
Але й проста, жива, натхненна.
Було подумав: "То весна"...
Було подумав надаремно...
Вона була, як ніч - німа,
Як ціла ніч - така безмежна.
Ми з нею завше віч-на-віч
Були такі необережні...
Ти була ніжна і свята.
Незвична, вічна і бентежна.
Забракло слів, немов вина,
Як я любив тебе безмежно...