Хто до кінця збагнув життя?
Хто вивчив душі побажання?
Хто зрозумів всю суть буття
І вічного Творця діяння?
Хто піднімавсь, не падаючи вниз?
Хто радістю ділився, не ридавши?
Хто віддано кохав без зради шпиць?
Хто землю захищав, не помиравши?
Хто віддавав любов, не бачачи образ?
Хто сіяв, жав, не витиравши поту?
Хто падав в бруд та підіймавсь щораз?
Хто небо полюбив, не будучи пілотом?
Хто в руки брав перо та не скалічив душу?
Хто малював, не спалюючи світ?
Хто помоливсь, обітницю не зрушив?
Хто не звільнився, змивши з тіла гніт?
Хто ніжність дарував, не поколовшись?
Хто зрозумів, не вислухавши болю?
Хто бачив світ, той світ не обійшовши?
Хто все збагнув, не з"ївши пуду солі?
Хто до кінця збагнув життя?
Хто зрозумів, як треба жити?
Хто ще ні разу за життя,
Не оступивсь й не зміг простити?