Тихий цей день догора,
Воском плаче свіча,
Життя випите до дна
Із трунком на вустах.
Я одна, тебе нема,
Благоволію я,
Я інша і не твоя,
Але страждає душа.
Я на знаю де ти є,
"Друга обіймає,
До себе пригортає",-
Вітром наганяє.
Роса впала на вії,
Поцілунком неба,
Розкрились очі сині
Й нічого не треба.
Летить любов у ірій,
Гірчить смак на губах,
"Не лети, зупинись, стій,
Нехай буде, хоч так".
Скажи, мені, навіщо
Розрятрив ти тіло,
Що не слідів, не диму,
Тільки вітер свище.
І тільки спомин про рай,
Чи ти про таке знав?
Чи ти колись хоч кохав
Й летів за небокрай?
