В далеч котиться дорога,
Десь за обрієм зника.
В серце крадеться тривога,
Бо у мене ти одна.
Не стихає шум вокзалу,
До розлуки тільки мить,
І тебе, мою кохану,
Вдаль від мене потяг мчить.
У очах твоїх безодня,
А в глибинах десь - печаль,
І втікаю я сьогодні
Від сумних палких прощань.
Незабаром ти приїдеш,
До кімнати увійдеш,
Враз у роздуми поринеш-
Помовчу я трішки теж.
Я не знаю як сказати
Про любов свою палку,
І як хочу цілувати
Обіймати до рану...
Тихо стелиться дорога,
А за обрієм - туман,
І печалі та тривоги
Проженуть п"янкий дурман.
