Мій сон метеликом літав,
мій сон- метелик із твоїм обличчям,
мій сон- це ти, ти і не знав...
Не знав, що ти мені приснився...
Не знав, що часто бачу уві сні
твої такі кохані очі...
Вони ввижаються мені
так часто, мало не щоночі.
І лиш холодний ранок сон,
а з ним тебе від мене забирає...
Чому ж залишив почуття?!.
За що безжально так карає?!.
Та саме тут, вночі, у снах
я так багато зрозуміла:
"НЕ ХОЧЕШ ПЛАКАТИ- ТО НЕ КОХАЙ!"-
Та попри все...я плакати хотіла.
