Ніхто, ніколи, навіть не спитає:
«Що сталося з тобою,любий?
Що серце твоє так терзає?»
Не в цьому житті оце буде…
Вже доля так розпорядилась,
І це змінить немає сил
Я звик – такая милість,
Вже мало тих щасливих днів
Я кожен раз себе питаю:
«Як далі жити так мені?»
І відповіді ще не знаю,
Тамую жаль надалі – у собі…
------------------------------------
Можливо песимізм, і скоро пропаде,
Настане час тоді такий добротній
Але те відчуття, нажаль, не відпаде,
Коли залишишся один – навіки ти самотній…
