Можливо, я пишу востаннє,
Та хочу щоб запам"ятав
Оте чудове літо раннє,
І як мене колись кохав.
Можливо, я втрачаю щастя,
Зів"яну, може, від туги.
А, може, в небі Богу вдасться
Прийняти і мене туди.
Лише одного я благаю:
Впусти мене і пам"ятай,
Що я живу - тебе кохаю..
Мабуть, настав коханню край...