Покрились сірістю алеї, парки, вулиці та сквери,
Навпроти по зустрічних смугах йдуть похмурі лиця.
Нікому не сховатися від прохолодної афери,
Котру несе з собою осінь, наче величезна птиця.
Вітер зриває з крон дерев пожовкле листя,
Люди потсійно збільшують кількість ниток на шкірі.
Осінь приїхала у гості, десь з передмістя,
А літо вже пішло зробивши собі харакірі.