… щоб бути великим,
потрібно хоч раз пірнути в калюжу
із дна котрої видно, як рухає вітер хмари,
полоще сонце коси в розтоплених сльозах неба.
Приклеїтись одною сльозинкою
до рамок сухої підошви,
що вдавить тебе інертно
у землю до дна – до ницості,
щоб ранком росою веселою
бриніти гімни сонцю...
Піднятись ефіром чистим до
хмар, що рухає вітер.
Великим можна стати,
лише побувавши маленьким,
й підставивши юне обличчя
передсвітанковій зорі.
***
... чтоб быть великим
нужно хоть раз очутиться в луже,
со дна которой видно, как гонит ветер тучи,
солнце полощет волосы в расплавленных слезах неба.
Прилипнуть одной слезинкою
к подошве чужого ботинка,
что вдавит тебя инертно
в асфальт до дна - до низости,
чтоб утром росой веселой
звенеть в ожидании рассвета.
Подняться эфиром чистым, столкнуться с
холодным облаком, которое гонит ветер.
Великим стать можно только лишь, побывав маленьким,
подставив лицо юное предрассветной заре.
цікаво..і кожен вибира свій шлях - або вибиратись до сонця і до передсвітанкової зорі або залишатись під підошвою ...про підошву сильно...до ницості...можливо, так і треба інколи, щоб зрозуміти себе, в першу чергу
manko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
manko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, що зрозуміли.
Інтерпретація твору (за Ріккером) залежить від емоційного, інтелектуального, морально-етичного рівня реципієнта. Тобто, кожен читач може зінтерпретувати по-своєму...
Творчо, дуже творчо!!! Та, здається - щоб бути великим - не всім - слід пірнати в калюжі, інколи - серед сонячного проміння, зверху, і народжуються, наче - народжуьться людьми зразу, а не спочатку - твариною.
Це так написав, філософськи, до думок і дискусій!
manko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за думку, та я не це мала на увазі.
Я про те, що пізнання великого починається з малого. Шшлях до мети повинен пройти кожен самостійно. Тобі все здобуте власними руками (чи розумом) стає особливо цінним.
Сподобалося. Успіхів у творчості! 
