І ніч минає у тривозі,
вагітній болем і плачем,
а на розгойданій дорозі -
назустріч - двоє під дощем.
Наперекір вітрам буремним
ідемо - стрінутися би!
Ступаєм долі навперейми?
Тікаєм далі від судьби?
А злива тихшає потрошки,
стікає тінями пітьма.
І глупа ніч - сліпа ворожка -
віщує день. Де нас нема.
2010