|
Давай розкидаємо різнокольорові клаптики паперу...Вони яскраві, кольорові, такі різні і такі однакові, лише інколи відтінок різний...
Давай їх розсиплемо по всій кімнаті, всюди, щоб щоб життя стало веселіше...
Який клаптик ти обереш??? Червоний??? Так, це любов, кохання і пристрасть, але це і кров, не треба... Кров - це боляче... Обери інший...
Голубий??? О, це неб, вода, весняний вітер, але ні - це і холод, не треба, я не люблю холоду...
Візьми зелений - колір весняної трави, запашних квітів і приємного листя, що усміхається з дерев... Ой, це і колір тієї бридкої жаби, що живе в ставку, і не дає спати ночами, не бери цей клаптик, шось він не зовсім приємний, візьми краще жовтий - це ж сонце, але це і кислий лимон, а може коричневий - це ж шоколид, кава з молоком і смачне фісташкове морозиво, але й коричневий - грязюка, по якій так тяжко іти, не потрібно нам болото під ногами...
Давай візьмемо рожевий - він такий приємний, це колір мрії, але ні, чомусь мої мрії ніколи не стають реальністю...
Давай візьмемо оранджевий, або фіолетовий, обо бордовий, або... А знаєш, давай візьмемо білий аркуш,який можна зробити будь-яким, то синнім, як небо, то жовтим, як сонце, то коричневим, як шоколад, а коли стане холодно, чи кисло від лимону, знову зміними аркуш на чистий, чисто-білий...
Правда це всього-навсього аркуш, а життя ніколи на можна так просто змінити на чисте, біле, воно більше схоже на рожевий клаптик - мрію, яка не стає реальністю...
ID:
296000
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.11.2011 00:43:54
© дата внесення змiн: 26.11.2011 00:43:54
автор: Безкрилий ангел
Вкажіть причину вашої скарги
|
