Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Зійшлися «говору́шки»… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чи гарно... Проте, правдиво - це вже точно...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми всі ... певно...інколи...також стаємо ними...А може це - закономірна сутність плинності років? ********* Дякую, Наталю... за розуміння... Наталя Данилюк, 04.12.2011 - 20:15
Актуальну тему Ви підняли-живу у всі часи. Ці невтомні язики стільки чужих кісток перемили за своє життя!..Не дарма ж у Святому Письмі сказано,що у чужому оці маленьку скалку помітить,а у своєму і колоди не бачить.А в нас кажуть:ніхто не взнає,лиш ти та я,та півсела!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Або інша благочестива формула - ОБС...************ Радію кожному Вашому візиту, дорога Наталю... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я про це ж...***** Дякую, що завітав... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце що влучно підмітили, то влучно!... ********* Дякую щиро, що завітали... Патара, 04.12.2011 - 12:49
Якщо взяти до уваги, що їм так недовго ще залишилось обмивати кості молодій спільноті, то... не мішаймо їм.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Патарочко... Ви, мабуть ніколи не жили в селі...
|
|
|