Сьогодні минає 74-та річниця
з дня народження Вячеслава Чорновола.
Достойний був чоловік!
Жертовно жив... Та смерть вела цинічно
На страсну путь, де страшно він почив.
Свій прах земний лишивши тут навічно,
Єство своє він Богові вручив.
І зойкнула від болю Україна,
Здригнулися Якутія й Мордва:
Невже і тут є юдина провина? -
Пекли тяжкі, змордовані слова.
І метушня під той жало́бний галас,
Єлей і ладан істин прописних.
І піна слів, що довго не всідалась,
І сум напо́каз душ непоказних.
Та годі вам! Бо ж він уже відбувся...
Він розчинився в душах і думках.
Ні перед ким в покорі він не гнувся -
Таким його і знатимуть в віках!
Бо ж не заради почестей і слави
Він став на прю з Імперією зла.
Його боялись зверхники лукаві,
А доля для Вкраїни берегла!
Та квилить серце гіркотою втрати,
І Україна слізоньки ковта.
І вже новітні понтії пілати
Вмивають руки, як і за Христа.
Та ми не будем схлипувати слізно -
Сильніша смерті істина проста:
Він крізь оте камазівське залізо
Вже до нащадків житом пророста!
вельмишановні, на Небі вас
з докором чекають очі
В’ячеслава Чорновола, Георгія Ґонґадзе і ще...
чи бачите їх?
і очі Господні також.
чи може ви вічні в верховних тілах?
ми здобули Незалежність
безкровно.
а жлоби жиріли.
ми зробили Помаранчеву
безкровно.
а жлоби жиріють.
ми влаштуємо страшний суд
безкровно?
а жлоби жирітимуть далі?
Дуже гарно написали! 
-Світла пам'ять борцеві за волю України! 
